Парки – це чудове місце для відпочинку в межах міста. У калгарських парках можна не лише спокійно посидіти наодинці, з друзями, сім’єю тощо, а й активно провести час: тут є все – від тенісних кортів до полів для крикету. В деяких парках проводяться народні свята, інші є притулком для койотів, а ще інші можуть цілком замінити пляж. Про найгарніші парки читайте далі.
Провінційний парк «Фіш-Крік»
Провінційний парк «Фіш-Крік» – один із найбільших міських парків у Канаді. З більш ніж 100 км асфальтованих і грунтових доріжок парк є популярним місцем для піших і велосипедних прогулянок, а також пікніків, плавання, риболовлі та спостереження за дикою природою.
Тут протікає річка Фіш-Крік, зливаючись із річкою Боу на східній стороні парку. Також тут є поле для гольфу McKenzie Meadows, екологічний навчальний центр, зони денного відпочинку для груп, спуск для човнів на річці Боу, ресторан, кіоски, водний центр на озері Сікоме.
Велика частина парку вкрита лісом і є домом для різноманітних диких тварин, серед яких олені, койоти, бобри тощо. У парку було помічено понад 200 видів птахів.
Конфедераційний парк
На північному заході Калгарі в 1967 році відкрили парк на честь сторіччя Канадської конфедерації. Його розвинули на площі 160 гектарів між районами Маунт-Плезант, Капітолійський пагорб, Коллінгвуд і Хайленд-Парк. 10th Street West розділяє парк навпіл з півночі на південь.
Тут є столики для пікніка, пагорби для катання на санях, велосипедні доріжки, тенісні корти та бейсбольні поля. Парк також є популярним місцем для пар, які роблять весільні фотографії. Поруч із парком розташоване поле для гольфу. Взимку воно відкрите для катання на бігових лижах, а в грудні та січні на ньому проходить різдвяна світлова вистава Lions Club.
Парк Едворті
Парк Едворті розташований у північно-західній частині Калгарі вздовж південного берега річки Боу. Його створили на місці колишнього кар’єру, де видобували пісок. У 1962 році цю землю викупило місто для розвитку парку. Назвали парк на честь Томаса Едворті, який емігрував до Калгарі в 1883 році з графства Девон (Англія).
До середини 1990-х років влада Калгарі мала намір створити в південно-західній частині парку продовження шосе Шаганаппі. Розширення з’єднало б «Шаганаппі-Трейл», «Сарсі-Трейл» і «Боу-Трейл» на головній розв’язці. Громадяни виступили проти, тож цей план не реалізували.
Парк має понад 5 км пішохідних і велосипедних доріжок, розміщених уздовж річки Боу. Популярною є 2,5-кілометрова стежка через ліс дугласових ялиць із оглядовими майданчиками та краєвидами на долину річки Боу. Також тут є ігрові майданчики та місця для пікніків. Дерева, які можна знайти в парку Едворті, – це переважно осика, верба та бальзамічна тополя. Через територію парку проходить Канадська тихоокеанська залізниця.
Парк «Острів принца»
Парк розташований на острові на річці Боу, безпосередньо на північ від центру Калгарі. Він був названий на честь Пітера Ентоні Принца, лісоруба, який приїхав до Калгарі в 1886 році. Парк побудували на землі, подарованій у 1947 році місту родиною Принц.
Сам острів з’єднаний трьома мостами з районом Клер, центром Калгарі та дорогою «Меморіал-Драйв». У парку водяться звичайні птахи – канадські гуси та крижні. Протягом усього року тут проводяться різні фестивалі та заходи, наприклад, святкування Дня Канади чи фестиваль народної музики.
Парк «Ноуз Хіл»
Це природний парк, розташований у північно-західній частині Калгарі, оточений 12 житловими громадами.
У 1971 році компанія Hartel Holdings планувала побудувати житловий квартал на місці сучасного парку «Ноуз Хіл» і попросила внести зміни до закону про зонування. У 1970-х роках група, що складалася з членів місцевих громад і Товариства польових натуралістів Калгарі, захистила територію від забудови. 12 березня 1979 року місто прийняло муніципальний план розвитку парку «Ноуз Хіл». У 1980-х роках парк був офіційно визнаний містом охоронюваною територією. Свою назву парк, найімовірніше, отримав через те, що з певних місць пагорб на цій території виглядає як ніс.
У парку чудова рослинність та багато археологічних пам’яток. Тут проживають олені та койоти, а також дикобрази, північні кишенькові ховрахи й ховрахи Річардсона.
Як і в інших калгарських парках, тут є численні пішохідні стежки та спеціальні зони для відпочинку. З вершини пагорба в парку можна побачити Скелясті гори.
Парк «Вітер прерій»
Prairie Winds Park є важливою частиною північно-східних громад Калгарі. Відкрився парк 8 вересня 1990 року.
Це чудове місце для дітей: взимку тут катаються на санях і ковзанах, влітку функціонує дитячий басейн і аквапарк. Також є баскетбольні майданчики, поле для крикету, футбольне поле, тенісні корти, скейт-парк, фітнес-зали, організоване місце для зіплайну.
Місцеві жителі полюбляють організовувати пікніки, навіть є встановлені спеціальні печі для приготування курчат тандурі (популярна індійська страва). З парку відкривається прекрасний вид на мечеть Байтун Нур.
У 2014–2017 роках парк реконструювали, зокрема додали ігрову зону та оновили дитячий басейн. Через близькість до аеропорту Калгарі в парку «Вітер прерій» заборонено використовувати повітряних зміїв, літаки, дрони, повітряні кулі тощо.
Парк Райлі
Цей парк розташований у районі Хіллхерст. Колись він був частиною земельної ділянки, відомої як ранчо Кокрейн. У 1888–1909 роках ця територія перейшла у власність сім’ї Райлі, а після смерті Езри Райлі, ділянку віддали місту.
У парку Райлі є два майданчики для гри в крикет. Стадіон здавна приймав ряд відомих команд, серед яких крикетні клуби Австралії, Мерілебона, США та Йоркширу.
Влітку також відбуваються безкоштовні концерти Calgary Concert Band. До послуг гостей надається дитячий басейн і ігровий майданчик. Крім того, тут варто дослідити Меморіальний кам’яний сад сенатора Патріка Бернса, названий на честь одного з чотирьох, які заснували відомий фестиваль Calgary Stampede.
Парк «Острів святого Патріка»
«Острів святого Патріка» – це громадський парк на острові в місці злиття річок Боу та Елбоу на північний схід від центру Калгарі.
Розвиток парку як громадського простору розпочався в 1890-х роках, на початку 1900-х років тут побудували міст. Протягом десятиліть острів трансформувався: у 1960-х роках тут розташувався кемпінг, а в 1980–2000-х роках проживали сквотери. Потім острів був з’єднаний із районом Калгарі Іст-Віллідж сталевим і дерев’яним мостом. Однак наприкінці 2000-х років Муніципальна земельна корпорація Калгарі розпочала реконструкцію Іст-Віллідж, зосередившись на перетворенні острова святого Патріка в повноцінний міський парк із запланованими заходами та фізичним доступом до річки Боу. Після багатьох років будівництва реконструйований острівний парк відкрили в липні 2015 року разом із новим мостом Джорджа С. Кінга, який з’єднує парк острова з Іст-Вілліджом на півдні та Бріджлендом на півночі.
Тут облаштовані пішохідні й велосипедні стежки, громадська площа, амфітеатр, дитячий майданчик, є багато річкових каналів. Варто прогулятися до вершини The Rise, трав’янистого пагорба, який використовується для громадських фестивалів і перегляду фільмів просто неба влітку та катання на санях взимку.
