Гленморське водосховище на річці Елбоу регулюється та захищається бетонною Гленморською дамбою. Водосховище є основним джерелом питної води для міста, пише calgary-name.
Історія спорудження
На початку 1900-х років виникла потреба в новому джерелі питної води для Калгарі. У квітні 1907 року олдермен Джон Гудвін Уотсон запропонував створити гравітаційне водопостачання з річки Елбоу, однак втілювати цю ідею в життя ніхто не збирався.
Після того, як у квітні 1926 року газета Calgary Herald повідомила про багнистість річок Елбоу та Боу, проблема нестачі питної води загострилася. У липні 1929 року до міста запросили канадську архітектурну фірму Gore, Naismith and Storrie, щоби вона дослідила якість води та допомогла покращити ситуацію. Фірма запропонувала 12 варіантів вирішення проблеми, серед яких було будівництво дамби та створення водосховища.
Наприкінці 1920-х років місто отримало дозвіл від уряду Канади на будівництво дамби. Залишалося ще отримати схвалення від міщан, тож у 1929 році під час муніципальних виборів провели референдум. Калгарці виступили за запозичення 2,77 мільйона доларів на цей проєкт. Після цього місто купило землю в районі, що підходив для спорудження.
У жовтні 1930 року вже почали заливати бетон, а восени наступного року взялися за будівництво водоочисної станції. Вартість проєкту постійно зростала, що привело до судового розслідування, яке очолив суддя Верховного суду Альберти Альберт Юінг у 1932 році. Суд розслідував всі аспекти фінансування проєкту, як-от придбання землі, укладання контрактів, трудову практику та управління. Розслідування не знайшло доказів протиправних дій, тож спорудження водосховища продовжилося.
Будівництво дамби завершили 19 січня 1933 року, тоді ж її ввели в експлуатацію. Офіційної церемонії не було. Вже через тиждень відбувся день відкритих дверей, на який прийшли тисячі калгарців.
У 1957 році розширили систему фільтрації, що коштувало місту 1,5 мільйона доларів, а в 1965 році додали ще 8 фільтруючих шарів і високу насосну станцію. Дослідницьку лабораторію завершили в 1979 році.
Масштабні повені
Гленморська дамба збудована так, щоби протистояти тиску води й забезпечувати ефективний захист від повеней. Однак 6–8, 18–19 та 26–28 червня 2005 року сталися сильні зливи, що призвели до рекордно високого рівня води. Було оголошено надзвичайний стан.
Вода з водосховища вилилася через дамбу та потрапила в річку. Швидкість течії збільшилася до 350 м3/с, у той час як норма – 20–30 м3/с. Загалом служба 911 обробила того місяця понад 6500 дзвінків. Співробітники служби водопостачання та водовідведення намагалися підтримувати безпеку питної води та каналізаційних систем, однак Гленморська водоочисна станція ледве справлялася з очищенням від мулу, що змусило муніципальну владу ввести обмеження на воду.
Дощі завдали шкоди приблизно 40 000 будинкам, а понад 1500 жителів Калгарі були евакуйовані. Повінь виявила потребу в новому центрі екстрених операцій (EOC). Центр відкрили у 2012 році. Відновили місто завдяки програмі аварійного відновлення Альберти 2005 року. Витрати від повені оцінили в 75 мільйонів доларів.
У червні 2013 року сильні опади знову спричинили перевищення місткості водосховища. Як і в 2005 році, надлишок води перекинувся через дамбу в річку Елбоу, з потоком вниз за течією до 544 м3/с. Тоді оголосили 32 місцеві надзвичайні стани та активували 28 оперативних центрів із надзвичайних ситуацій. Під час повені на телефонну лінію міста надійшло понад 100 000 дзвінків. 75 000 людей із 26 районів поблизу річок Боу та Елбоу евакуювали. Також влада міста закликала калгарців, які працювали в центрі міста, залишитися вдома та відкласти неважливі поїздки. На відміну від повені 2005 року, водоочисні споруди цього разу не мали труднощів з очищенням води.
З погляду страхових збитків, вартість яких оцінюється в 1,7 мільярда доларів, це була найдорожча катастрофа від початку історії Канади й аж до 2016 року, коли сталася лісова пожежа у Форт-МакМюррей.
З часом водосховище вдосконалили: воно почало підтримуватися на такому рівні, який максимально мінімізує ризик затоплення навколо водосховища та нижче за течією від дамби. Коли швидкість потоку річки Елбоу починає збільшуватися, вода може бути спущена з дамби, це запобігає потопам. З 2017 по 2020 рік Гленморську дамбу модернізували, вартість такого удосконалення обійшлася місту в 81 мільйон доларів.
Відпочинок на водосховищі
У 1967 році тут відкрили веслувальний клуб, щоби запропонувати калгарцям та туристам можливості для відпочинку й змагань з веслування. У клубі навчалося багато видатних спортсменів, які потім змагалися на рівні національних збірних.
У 1966 році тут започаткували Школу вітрильного спорту, а модульний трейлер для неї поставили в 1981 році. Через пошкодження водою, трейлер вивели з експлуатації у 2017 році, натомість збудували для школи більшу споруду.
Також тут відкрили каное-клуб, щоби пропонувати приватні уроки катання на каное та байдарках, організовувати літні табори для молоді, а також змагальні програми веслування на човнах «аутригер» для дорослих.
З травня по кінець жовтня водойма відкрита для риболовлі, веслування та вітрильного спорту. Крім того, по периметру водосховища пролягають стежки для пішоходів та велосипедні доріжки, що користуються популярністю в місцевого населення.
Поблизу водосховища, а саме в парку «Південний Гленмор», розташований дитячий парк Variety Children – перший безбар’єрний парк у Калгарі, мета якого – підвищити доступність та інклюзивність для всіх дітей.
Також у 2020 році тут був створений Quinterra Legacy Garden – інтерактивний музичний сад, простір для вистав із зеленими насадженнями та невеликою громадською багатофункціональною сценою і вуличними інструментами. Його створило п’ятеро сімей, які втратили своїх дітей. Сім’ї об’єдналися з організацією Parks Foundation, щоби створити проєкт, який подякує калгарцям за підтримку та дасть їм знати, що поза трагедією та втратою завжди є світло.
Сад містить елементи, що представляють п’ять втрачених життів, відображаючи кожну з особистостей через мистецтво та дизайн. В елементах дизайну простежується цифра п’ять – п’ять гілок у логотипі саду, п’ятикутна зірка на сцені, п’ять стільців перед п’ятьма квітучими деревами тощо.
Постачання питної води
Водосховище та дамба були побудовані так, щоби забезпечити калгарців достатнім запасом питної води. Майже половина запасів води береться з цього водосховища. Однак річка Елбоу сприятлива до забруднювачів джерельної води, що потребує великих затрат на очищення.
Саме тому, задля підтримки якості води рекреаційне використання водосховища обмежили підзаконними актами, відповідно до яких на більшу частину водосховища не можна заходити, залишатися у воді чи на льоду. Також заборонено розміщувати будь-які предмети чи речі у воді чи на льоду водосховища або й навіть поблизу будь-якого струмка, який впадає у водосховище.
Не можна вчиняти будь-які дії, що забруднюють воду, а власники тварин, гуляючи поблизу водосховища, повинні стежити, щоби тварина не входила у воду чи на лід водосховища. У парку біля водосховища та на березі водойми домашні тварини повинні завжди бути на повідку.
