За кілька днів до 19 червня 2013 року в частинах південної та центральної Альберти пройшли сильні опади, які спровокували катастрофічну повінь, зокрема, в Калгарі. З погляду страхових збитків, вартість яких оцінюється в 1,7 мільярда доларів, це була найдорожча катастрофа в історії Канади аж до лісової пожежі у Форт-МакМюррей у 2016 році.
Потік річки Боу досяг піку в 2400 кубометрів за секунду, що у 8 разів перевищує звичайну швидкість течії. А максимальний приплив річки Елбоу досяг 1240 кубометрів за секунду, що в 12 разів більше за звичайну швидкість. Детальніше на calgary-name.
Наслідки повені для Калгарі
Повінь вразила райони вздовж річок Боу, Елбоу, Хайвуд, Ред-Дір, Шип, Літл-Боу та Південний Саскачеван. Понад 100 км прирічкових доріжок були вкриті водою, брудом і сміттям.
У роботі підприємств почалися значні перебої, критична інфраструктура була пошкоджена. Тоді закрили 16 залізничних станцій, скасували понад 50 автобусних маршрутів. У всіх евакуйованих районах, разом із центром міста, відключили електроенергію. Електропостачання повністю не відновлювали аж до 28 червня.У самому центрі міста постраждали 4000 підприємств і 3000 будівель затопило. Діловий район, де розташовано багато штаб-квартир нафтових компаній Канади, залишався недоступним до 26 червня. Компанія Shorcan Energy Brokers, яка спеціалізується на сирій нафті, працювала 21 червня з Торонто, а не зі своєї звичайної бази в Калгарі. Роботу іншого брокера сирої нафти – Net Energy Inc – того ж дня тимчасово призупинили.
Хоча жоден із головних мостів Калгарі не був пошкоджений (за винятком залізничного мосту «Боннібрук»), 20 мостів усе одно перекрили. 27 червня міст «Боннібрук» обвалився під вагою вантажного поїзда Канадської тихоокеанської залізниці (CPR). Одна з паль 101-річного залізничного мосту через повеневі води зламалася. Зігнутий міст спричинив сходження поїзда з рейок. Оскільки поїзд перевозив небезпечні нафтохімічні речовини, людей з тієї території та регіонів униз за течією було наказано евакуювати, а поїзд повільно викачувати.
Загалом, через повінь евакуювали понад 80 000 калгарців, що стало найбільшою евакуацією по всій Канаді за 60 років.
Міським паркам, зокрема «Острів принца» та «Боунесс», завдали збитків у розмірі 55 мільйонів доларів. Повінь пошкодила 45 споруд у зоопарку Калгарі. А крім того, загинула одна мешканка міста – 83-річна Лоррейн Герліц.
Усі школи в місті закрили. Дипломні роботи та випускні іспити того року скасували. Середній школі Джорджа Макдугалла довелося змінити місце проведення випускного 27 червня. Церемонію було перенесено до церкви на Центральній вулиці.
Реакція міста
Через стихійне лихо оголосили 32 місцеві надзвичайні стани та активували 28 оперативних центрів із надзвичайних ситуацій. Під час повені на телефонну лінію міста надійшло понад 100 000 дзвінків. Надзвичайний стан скасували лише 4 липня, коли вода відійшла.
Соціальні мережі були основним засобом висвітлення повені, оскільки електроенергію відключили у значній частині центру міста, а евакуйовані часто не мали інших засобів доступу до інформації. Мер Калгарі Нахід Ненші публікував важливі оголошення у Twitter та безупинно працював протягом 48 годин після того, як паводкові води перемістили десятки тисяч людей і затопили центральну частину Калгарі. Калгарці навіть придумали хештег #Nap4Nenshi, щоби змусити невтомного лідера відпочити.
Twitter-акаунт поліції Калгарі тимчасово заблокували через безпрецедентну кількість твітів. Оперативний центр міста з надзвичайних ситуацій проводив щоденні пресконференції, щоби інформувати жителів про події, поки діяв надзвичайний стан. Крім того, місто запустило сайт, де оприлюднювало важливу інформацію про відновлення після повені.
Відразу ж після сильних опадів знизили рівень води у водосховищі «Гленмор», щоби збільшити кількість води, яка забирається резервуаром. Крім того, по всьому Калгарі побудували тимчасові протипаводкові бар’єри. Незважаючи на ці заходи, річки Елбоу та Боу вийшли з берегів. Значної шкоди як приватному, так і громадському майну було завдано наземним затопленням, підйомом ґрунтових вод, резервуванням зливових вод і каналізації. Співробітникам водоочисної станції вдалося зберегти воду придатною для пиття, незважаючи на затоплення очисної станції «Боннібрук».
2300 військовослужбовців канадських збройних сил були розгорнуті в Калгарі та в інших громадах на півдні Альберти. Канадська армія допомогла захистити електропідстанцію Enmax. 160 пожежників з Едмонтона вирушили на південь, щоби допомогти з відновленням, разом із 5 пошуково-рятувальними командами Альберти.
8 центрів прийому створили в школах і громадських будівлях для надання допомоги тим, хто тимчасово перемістився через повінь. Через те, що багато сімей евакуювалися до притулків і готелів, вони не могли взяти із собою своїх домашніх улюбленців, тож Гуманітарне товариство Калгарі запропонувало притулок тваринам. 30 червня 26 собак, 39 котів і дві свині повернулися до своїх господарів.
Згодом створили 4 центри обслуговування клієнтів, де фахівці консультували постраждалих мешканців щодо отримання дозволів, податку на майно тощо. Також міська влада Калгарі опублікувала інформацію для громадян, які живуть чи працюють в зоні ризику затоплення. Відтоді не дозволяли будувати нові споруди в таких місцях, за винятком заміни вже наявних будівель. Нові споруди можна було зводити на околицях паводку та в зонах сухопутного потоку, але лише за умови, що вони побудовані для запобігання структурним пошкодженням від паводкових вод.
Як відновлювали Калгарі?
За перші майже два дні після початку повені відбудували 0,3 км стежки «Маклеод». А за перший тиждень відновили 100 метрів колії LRT на південній лінії, щоби запустити в роботу поїзд C. Ремонт вулично-дорожньої мережі міста завершили приблизно за тиждень.
Місто об’єдналося, понад 2300 волонтерів прибирали квартали та громадські місця. Позаду тих, хто розгрібав речі в багнюці, стояли тисячі людей, які підтримували всіх, хто виконував фізичну роботу. Ресторани, фуд-траки, батьки та діти приносили їжу, воду, вологі рушники – будь-що, щоби допомогти постраждалим і тим, хто ліквідовував наслідки повені. Продовольчий банк «Ейрдрі» активізувався та роздав понад 8000 фунтів їжі потребуючим.
Згуртувалося не лише місто, а й уся країна. За даними Канадського Червоного Хреста, Канада пожертвувала 42 мільйони доларів США на допомогу Альберті після повеней. Сам Канадський Червоний Хрест надав допомогу майже 70 000 людей, забезпечивши такі основні потреби, як їжа, одяг і притулок.
Спортивний комплекс «Скоушабенк-Седдлдоум», що був заповнений водою до десятого ряду сидінь, відкрився 11 вересня для концерту Eagles. Незважаючи на те, що майданчики для родео та трибуни були серйозно пошкоджені, фестиваль «Калгарі Стемпід» того року таки відбувся.
Проєкти для запобігання трагічним наслідкам
Після повені міська влада Калгарі та уряд Альберти інвестували 150 мільйонів доларів США в програми пом’якшення наслідків повеней і забезпечення стійкості до них, наприклад у створення резервуарів і бар’єрів. А тому, повінь 2013 року змусила місто подбати про належну підготовку до майбутніх повеней. За словами експертів, вони в Калгарі можуть ще відбуватися з огляду на тип водозбірного басейну, близькість до гір та дві великі річки в місті.
