Західно-Канадський нафтогазоносний басейн, що розташований у межах Канади та частково США, містить величезні мінеральні багатства та гірські породи. Ці мінерали й породи, які видобувають для практичного застосування, називають корисними копалинами. Басейн охоплює більшу частину Альберти, багатство природних ресурсів дає провінції всі можливості для того, щоби стати світовим лідером із видобутку корисних копалин. Докладніше далі на calgary-name.
Які копалини тут добувають?
В Альберті видобувають насамперед нафту, бітум, газ, вугілля, вапняк, сланець, аммоліт, пісковик, пісок і гравій. Добувається і сіль, зокрема методом закачування води в соляні пласти. Так утворюється вода, насичена сіллю (зазвичай кухонною).
Провінція є домом для багатьох металічних і промислових мінералів, як-от літій, ванадій, нікель. Велика кількість добутих тут мінералів використовується в акумуляторах і накопичувачах енергії. Металічні та промислові корисні копалини важливі для впровадження екологічно чистих енергетичних технологій та загального економічного зростання провінції.
Алмази в кімберлітових трубках
У листопаді 2008 року в Альберті виявили 51 кімберлітову трубку – тип вулканічної породи, що містить родовища алмазів. Кімберлітові трубки утворюються під час прориву крізь землю газів. Це такі собі стародавні вулкани із зруйнованою підземною частиною. Майже 90% алмазів знаходяться в цих трубках.
Найвищий вміст алмазів у центральній Альберті має кімберлітовий район Баффало-Хед-Хіллз. Наприклад, у комплексі Ashton K14 було знайдено алмаз вагою 1,3 карата (260 мг). Це промисловий алмаз, оскільки представляє собою монокристал сріблясто-сірого кольору з багатьма темними вкрапленнями. А взагалі перший алмаз у провінції знайшли в 1958 році – у річковому гравії поблизу хутора Евансбург.
Аммоліт – дорогоцінний камінь Альберти
Мушлі аммоліту вперше викликали інтерес серед колекціонерів мінералів у 1970-х роках, коли здобули популярність райдужні червоно-зелені камені. Це скам’янілі та мінералізовані залишки морських молюсків, які вимерли понад 60 мільйонів років до н.е., складаються з бурштину і перлів.
У 1981 році Всесвітня конфедерація ювелірних виробів (CIBJO) визнала аммоліт дорогоцінним каменем, із того часу розпочався комерційний його видобуток. Зустрічається цей камінь переважно на східних схилах Скелястих гір. У 2007 році він був визнаний офіційним дорогоцінним каменем Летбриджа.
Сама оболонка аммоліту містить різні елементи, серед яких алюміній, хром, мідь, барій, магній, залізо, марганець, титан, стронцій і ванадій. Насичені райдужні кольори пов’язані з мікроструктурою арагоніту (мінералу, що також міститься в перламутрі), однак, на відміну від більшості інших дорогоцінних каменів, райдужний колір аммоліту виникає завдяки інтерференції світла, що відбивається від шарів, які утворюють арагоніт. Що товстіші ці шари, то більше червоних і зелених кольорів, а що тонші – то більше блакитних і фіолетових.
Однак на щойно видобутих аммолітах кольори не справляють сильного враження: матеріал потребує полірування та іншої обробки, яка розкриває його потенціал.
Поклади золота у столиці провінції
У 1897–1898 роках в Клондайку (регіоні на території Юкон, що на північному заході Канади) тривала «золота лихоманка», після того як відкрили величезні поклади золота. Із того часу слово «клондайк» стало загальним і означає «місце, повне скарбів».
Багато хто знає, що Едмонтон розміщений на одному з маршрутів до Клондайку, однак мало кому відомо, що в цьому місті була власна «золота лихоманка» ще до відкриття покладів у Клондайку, зокрема в долині річки Північний Саскачеван.
Тут золото зустрічається або як рудне в твердій породі, або як розсипне, що розмите водою та відкладене в пісках і гравію. Знаходять у Едмонтоні і так зване «борошняне золото» у крихітних пластах розміром менше ніж пів міліметра.
Вперше про золото в річці Північний Саскачеван дізналися в 1859 році. Про це розповів Джеймс Гектор, учасник експедиції Паллізера. Звістка про знахідку швидко поширилася по країні, і невдовзі безліч золотошукачів прибуло на берег річки.
На початку 1890-х років для переробки величезних обсягів затопленого річкового осаду використовували плавучі механічні землесосні снаряди. У 1895 році американські та британські інвестори долучилися до будівництва в Едмонтоні більших парових земснарядів, тоді почався розквіт видобутку розсипного золота.
У той час у долині Північного Саскачевану жили й працювали орієнтовно 300 шахтарів. Однак після відкриття Клондайку шахтарі відразу ж переїхали на північ. Із 12 земснарядів, що працювали в 1898 році, у 1907-му залишився тільки один. Відтоді золото в центральній Альберті добувають зазвичай лише як побічний продукт під час видобутку піску та гравію.
Загалом, розсипне золото накопичується там, де сповільнюється вода – у вигинах річок і в місцях розширення берегів. Під час сповільнення води з неї викидаються важкі мінерали, як-от золото чи платина. Крім річки Північний Саскачеван, в Альберті золото містять також річки Ред-Дір, Маклеод, Атабаска і Піс.
На видобуток золота та інших розсипних корисних копалин із піщано-гравійних родовищ Альберти потрібна ліцензія. Видобуток розсипів регулює Закон про металеві та промислові мінерали та Регламент про роялті щодо металевих і промислових мінералів. Усе це контролює Регулятор енергетики Альберти.
Акцент на критичних мінералах
У березні 2021 року канадський уряд оприлюднив список промислових корисних копалин, що критично важливі для сталого економічного успіху країни. До списку увійшов 31 мінерал.
Глобальний попит на них зріс у зв’язку з широким використанням цих копалин під час виробництва відновлюваної енергії, її зберігання, передачі тощо, що потрібно насамперед для телекомунікацій, автомобільної, аерокосмічної, військової галузей. Станом на 2023 рік у Канаді вже видобувають 21 із 31 копалин зі списку.
Велику роль у видобутку цих копалин належить Альберті через її величезний потенціал, що довгий час був затьмарений потужністю лише видобутку нафти, природного газу та вугілля. Після 2021 року акцент змістився на одержання критично важливих металів, зокрема літію, урану та ванадію. Вони використовуються для виробництва акумуляторів, мобільних телефонів, накопичувачів енергії тощо, що дає змогу провінції відповідальніше та раціональніше використовувати свої ресурси.
Альберта має всі необхідні геологічні дані та розвинену інфраструктуру для розробки найважливіших копалин. У вересні 2020 року провінція створила Консультативну раду з корисних копалин, завдання якої – надавати стратегічні поради, вказівки і рекомендації щодо плану дій у цій галузі.
Загалом Альберта має запаси понад 40 металевих і промислових корисних копалин. У провінції постійно розробляються спеціалізовані технології, щоби розблокувати приховані ресурси, знайдені у провінції, зокрема вони потрібні для одержання літію.
Розвиток критичної мінеральної промисловості безпосередньо сприяє процвітанню економіки провінції. Максимальне використання мінерального потенціалу Альберти допомагає диверсифікувати економіку та створити нові робочі місця.
