Гірський рух: як Скелясті гори формують Альберту

Більшість Скелястих гір Альберти утворилися ще 50 мільйонів років до н.е. Однак дослідження 2019 року вчених з Університету Альберти показує, що деякі Скелясті гори утворилися ще 100 мільйонів років до н.е., коли північноамериканський континент зіткнувся з мікроконтинентом під час опускання океанського басейну біля західного узбережжя.

З того часу за допомогою льодовиків гори сформували територію з мулу, піску та каменю, на якій і поселилися жителі провінції. Нахил, який утворили гірські хребти, вплинув на розвиток прерійних ґрунтів і сільського господарства. Гори також сформували принцип взаємодії тутешніх культур, що вплинуло на велику частину історії Альберти. Докладніше далі на calgary-name.

Передісторія

100 мільйонів років до н.е. Альберта була гігантським морем, оточеним тропічними лісами. Тодішнє життя в Західній Канаді було далеким від вже звичних широких прерій і розлогих сільськогосподарських угідь.

Про те, якою була Канада в мезозойську еру, розказують безплідні землі Драмгеллера та тамтешні відкриті шари гірських порід. У крейдяний період мезозою у Альберті панували динозаври. Саме під час крейдяного періоду прерії Канади, як і всієї Північної Америки, були глибоко занурені у воду.

Західний внутрішній морський шлях, що з’єднував Північний Льодовитий океан із Мексиканською затокою, розрізав континент надвоє. Сам морський шлях був теплою і доволі мілкою водоймою (у найглибших місцях вона досягала 760 метрів). Підніжжя молодих Скелястих гір утворювало берегову лінію вздовж західного краю цієї водойми.

У мілководді поруч із гігантськими черепахами, плезіозаврами та морськими рептиліями з довгими шиями плавали звичайні риби й акули. У той же час на невеликих ділянках суші процвітали квітучі рослини. На думку більшості вчених, ця ера закінчилася після удару метеорита, що й спричинило вимирання динозаврів.

Канадські прерії сповнені підказок про минуле континенту не лише завдяки збереженим скам’янілостям динозаврів, а й багатим запасам нафти, адже нафта тут виникла внаслідок деструктивного перетворення залишків тварин і рослин, які процвітали в Північній Америці в цей вражаючий період Земної історії.

Обмін під час торгівлі і полювання

Скелясті гори нагадують бар’єр, що піднімається від підніжжя, наче кам’янисті ворота. Однак упродовж тисячоліть люди постійно переходили через ці ворота, аби продавати чи купувати товари.

Деякі племена південного сходу Британської Колумбії, як-от кутенай, спускалися в долини Альберти для полювання на бізонів та іншої великої дичини. Вони також торгували знаряддями для спорту, наприклад, гри з обручем чи стрілами. Так само й долали велику відстань народи східної Альберти, наприклад, крі чи дене. Вони проходили через континентальний вододіл на захід, аби виловлювати тут лосося та торгувати екзотичними матеріалами.

Така активна торгівля та полювання зумовлювали міжгірський, а отже, й міжкультурний обмін. Археологи знайшли артефакти, які це підтверджують. Нефритові артефакти з півдня Альберти були знайдені на її півночі, артефакти з обсидіану (склуватої силікатної вулканічної гірської породи) з північних вулканічних джерел знайшли біля східних схилів, черепашки тихоокеанського узбережжя – на рівнинах Альберти тощо.

У горах національних парків «Банфф», «Джаспер», «Його», «Вотертон-Лейкс», «Кутеней» знайшли артефакти, які дослідили науковці з Університету Джорджії та Королівського музею Альберти. Вони відібрали їхнє вулканічне походження за допомогою X-променевої флуоресценції. Вчені виявили, що більшість обсидіану, знайденого вздовж східних схилів Альберти, надійшли з Айдахо (США), Вайомінгу (США) або гори Едзізи (Британська Колумбія). А отже, жителі гір підтримували торгівлю не лише в межах Канади, а й США.

Знайдені артефакти

Верміліонські озера, що є одними з найстаріших місць у національному парку «Банфф», свідчать про те, що люди облаштовували своє життя в горах упродовж тисячоліть.

Найімовірніше, мешканці використовували встановлену мережу стежок через долини та перевали. Перші європейські дослідники, наприклад Девід Томпсон, на початку 1800-х років користувалися путівниками, створеними першими націями. Так вони шукали стародавні коридори й альпійські перевали під час створення імперії торгівлі хутром.

Загалом, із того часу традиція транспортування вантажів через Скелясті гори продовжилася у вигляді прокладення нових трубопроводів і автомагістралей. Забудовники та землевпорядники зіткнулися з важким завданням доставки матеріалів до прибережних ринків та портів методами, які не шкодять екологічно чутливим ландшафтам.

Розвиток туризму

Віддалені гірські райони неймовірної краси стали мотивом створення перших національних парків Канади: у 1885 році був створений парк «Банфф» на основі заповідника гарячих джерел, а у 1907-му – парк «Джаспер». Деякі перші нації не вижили в цих парках через хвороби, привезені європейцями. А ті, хто вижив, були змушені переїхати, що стало причиною розриву між корінними народами та європейцями.

Відкриття в 1883 році багатих на мінерали гарячих джерел спричинило розвиток туризму. Саме для туристів у горах проклали безліч пішохідних стежок. У 1886 році біля лікувальних вод міста Банфф для відвідувачів побудували віллу Grand View Villa.

У 1901 році Канадська тихоокеанська залізниця побудувала на озері Агнес чайний будинок як притулок для туристів, розміщений на висоті понад 2 км над озером Луїз. З 1905 року тут подають листовий чай, свіжоспечений банановий хліб тощо. Оскільки прокладених доріг до закладу немає, співробітники змушені ходити по горах, тягнучи на спині речі та сміття. Тож гори стали чи не основною причиною розвитку туристичної індустрії.

Чайний будинок на озері Агнес

Відродження фауни

Разом із розвитком туризму в горах відродили популяцію зубрів, а канадські парки переселили бізонів із національного парку «Елк-Айленд» до «Банффа», щоби відновити флору і фауну, яка існувала тут з давніх-давен.

Крім того, що відродили історичні записи про активність бізонів у гористій місцевості, археологи виявили їхні кістки ще й у льодових місцях високо в гірських парках Альберти. А отже, бізони вміли адаптуватися до висотних перепадів.

Цю стародавню кістку бізона було знайдено високо над озером Малінь у національному парку “Джаспер”. Фото: Тодд Крістенсен

Цікаво, що в 1909 році в національному парку «Його» знайшли рештки опабінії – примітивного членистоногого. Ця дивакувата істота з п’ятьма очима мешкала ще в кембрійському періоді. Стає зрозуміло те, що перші нації відіграли важливу роль у підтримці біологічного різноманіття.

Опабінія

Для вільного пересування лосів, товсторогів, ведмедів вздовж жвавого Трансканадського шосе згодом побудували естакади та підземні тунелі з природною рослинністю. Тож можна сказати, що гори зумовлюють існування та відродження багатої фауни Альберти.

Загалом, гори в будь-яку епоху ускладнюють пересування людей і матеріалів, однак з іншого боку вони сприяють розвитку інновацій та комунікацій, стають причиною розвитку культур, туризму, покращують захист мешканців від нападників, та й просто прикрашають місцевість своїми засніженими скелястими хребтами. Разом із мерехтливими льодовиками, яскравими озерами, вапняковими печерами, альпійськими луками та густими лісами вони створюють неймовірний ландшафт, справжню мальовничу скарбницю Канади.

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.