Природний газ є одним із найчистіших, найдешевших і найефективніших джерел енергії. Чистий природний газ не має запаху, ні кольору. Переробники додають запах, схожий на запах тухлих яєць, до природного газу, який подається споживачам, аби можна було розпізнати його небезпечні витоки. Про те, як знайшли та почали використовувати це викопне диво в Альберті, далі на calgary-name.
Випадкова знахідка
Процеси утворення природного газу почалися ще мільйони років тому, тож він ховається під поверхнею землі. Найдавніше задокументоване використання природного газу в Альберті стало результатом випадкового відкриття.
Коли Канадська тихоокеанська залізниця (CPR) прокладала все нові й нові колії через Західну Канаду, для роботи локомотивів постійно потрібна була вода та вугілля. У 1883 році залізничники бурили землю за 55 км на північний захід від Медисин-Гет, шукаючи воду, але натомість натрапили на природний газ.
Віднайдений газ потім використовували для приготування їжі та опалення в сусідньому будинку. У січні 1884 року газета Calgary Herald написала про вибух від витоку цього газу, який зруйнував будівлю та завдав поранень кільком мешканцям.
У 1890 році залізничники CPR під час копання вугілля вздовж річки Південний Саскачеван поблизу Медисин-Гет знову натрапили на газ. Мешканці Медисин-Гета швидко побачили можливості в такому дешевому джерелі тепла і світла та позичили CPR бурову установку для подальшого пошуку газу.
Початок газової промисловості
Хоча поза межами Альберти, а саме в Нью-Брансвіку в 1859 році та в Онтаріо в 1866 році, вже були виявлені родовища природного газу, це джерело енергії не використовували в Канаді для промислового використання аж до 1889 року. Перша газова компанія Альберти Calgary Gas Company використовувала промисловий газ, отриманий із вугілля, а не природного його різновиду.
Якось два підприємці-конкуренти з Онтаріо Арчібальд Дінгман і Юджин Косте вирішили розпочати постачання в Калгарі природного газу. Першим, хто знайшов продуктивний резервуар і почав буріння, був Арчібальд Дінгман. Його компанія Calgary Natural Gas Co. до 1909 року забезпечувала Калгарі невеликою кількістю газу, достатньою для освітлення певних вулиць і житлових будинків. Однак відкриття Юджина Косте затьмарило внесок Дінгмана, оскільки Юджин взявся за забезпечення природним газом всієї південної Альберти.
У 1912 році компанія Косте Canadian Western Natural Gas Co. побудувала транспортний трубопровід завдовжки 270 км від острова Боу до Калгарі. Відтоді газова промисловість Альберти розвивалася з дивовижною швидкістю.
Нова епоха почалася, коли у 1914 році були виявлені величезні поклади нафти й газу на півдні Альберти, у районі Тернер-Веллі. Однак під час Першої світової війни Альберта ще не була готова організувати виробництво та транспортування природного газу. Нафту відправляли на місцеві ринки кінними возами, а природний газ просто спалювали. Потім таке спалювання перешкодило видобутку майже 85% усієї нафти і значно скоротило термін експлуатації родовища.
Періодичні відкриття природного газу відбувалися у провінції та неподалік протягом років між Двома світовими війнами. Побічні продукти переробки природного газу використовували для виробництва авіаційного палива та азоту для військової вибухівки.
У той час як перші методи буріння та обладнання були запозичені зі США, характер природного газу та кліматичні умови Альберти вимагали технологічних інновацій. Історія переробки природного газу у провінції почалася саме в Тернер-Веллі.
Так званий «мокрий» газ у цьому місці був насичений конденсатом. Цей конденсат – фактично рідка нафта, яку можна відокремити та використовувати для роботи автомобілів і тракторів. Компанія Calgary Petroleum Products використовувала 3 різні технології для відділення конденсату від газу: базову гравітаційну установку, компресорну установку і абсорбційну установку.
Завод Turner Valley Gas Plant, яким керувала спершу Calgary Petroleum Products, а потім інші компанії, був місцем багатьох технологічних інновацій для обробки природного газу, нафти та сірки.
Небезпечність роботи
Робота в газовій промисловості в той час містила багато небезпек. На робочому місці частими явищами були розтрощені пальці на ногах, відрізані пальці, рвані рани та опіки.
До того ж метан, основний інгредієнт природного газу, вибухонебезпечний. Причиною пожежі могло стати навіть звичайне буріння. Тиск, що вивільнявся під час пробивання газової кишені глибоко в свердловині, міг привести до смертельних наслідків.
Небезпеку посилювали умови праці: робітники бурової установки іноді працювали всі дні на тиждень по 12 годин. Довга виснажлива робота призводила до втоми та втрати концентрації, що теж спричиняли нещасні випадки і травми.
Сірководень, що входить до складу природного газу, вимагав додаткової обережності під час роботи. Деякі працівники перших бурових установок у Тернер-Веллі вважали, що затримка дихання зможе їх убезпечити. Одним із наслідків таких дій були «загазовані очі», тобто сльози та запалення, викликані накопиченням газу. Один із бурильників якось порівняв цей біль із тисячами голок у очах.
Розвиток технологій поступово покращував умови праці. У 1920-х роках сталеві вишки замінили дерев’яними, що легко загорялися. У 1930-х поширилися роторні установки, які безпечніші за кабельні. Автоматизоване обладнання та обладнання з дистанційним керуванням зменшили ризики, пов’язані з управлінням важкою технікою та роботою серед токсичних речовин. У 1950-х роках протигази стали обов’язковим атрибутом на кожній буровій установці.
Занепад та відродження
Велика депресія, що почалася в 1929 році, значно вплинула на нафтову й газову промисловість Канади. Багато підприємств закрилося, ціни на експорт різко впали, а кількість безробітних зросла. Відновленню посприяла Друга світова війна. У вересні 1939 року Канада оголосила війну Німеччині. Газ активно використовувався для авіаційного палива, а ще танків, гармат і боєприпасів.
Це дало змогу подолати безробіття. Навіть спостерігався брак працюючих чоловіків, оскільки більшість із них вступили до лав армії. Під час розпалу виробництва на канадських фабриках працювало приблизно 250 000 жінок (для порівняння: до війни їх налічувалося менше ніж 6 000). Жінки працювали вже не лише медсестрами, прибиральницями, прачками тощо, а й зварювальницями, операторками верстатів, робітницями загального профілю. Після закінчення війни, за 1946–1956 роки видобуток природного газу зріс у 4 рази.
Зростаюча вартість вугілля, яка в 1947 році приблизно вдвічі перевищувала вартість природного газу, також сприяла підвищенню суспільного зацікавлення газовими родовищами. Постійний технологічний прогрес дозволяв геологам знаходити нові й нові газові резервуари.
Зростанню популярності природного газу сприяло й те, що він є найчистішим із трьох видів викопного палива, тобто під час його спалювання виділяється найменша кількість вуглекислого газу.
Однак усе ж довгий час Альберта зосереджувалася на пошуках нафти, у той час як природний газ був недооціненим викопним паливом. Це змінилося у 1970-х роках. У 2000–2006 роках у провінції пробурили вдвічі більше газових свердловин, ніж нафтових. Так само газовий експорт переважав над експортом нафти. На початку ХХІ століття Канада стала третім у світі виробником природного газу (після США і росії). Альберта забезпечила приблизно 80% від загального обсягу видобутку.
